Іван Хома - владика УГКЦ, народився 27 листопада 1923 року в місті Хирові. Спочатку навчався в народній школі м.Хирова, продовжив навчання в середніх школах в м.Перемишль і м.Самбір. В 1942 році почав богословські студії у відновленій 1942 року Духовній семінарії в Перемишлі. Але в 1945 році комуністична влада розпустила українську Духовну семінарію. Іван Хома твердо вирішив стати священником і дістатись до Української семінарії у Римі. З немалим трудом в 1946 році добрався через Австрію до Італії. Тут у Папській Колегії святого Йосафата протягом чотирьох наступних років 1946-1950рр. продовжив і закінчив богословські студії. 29 червня 1949 року прийняв ієрейське свячення з рук Владики Івана Бучка. 24 червня 1951 року захистив докторську десертацію. З лютого 1963 року Іван Хома почав працювати в канцелярії Йосифа Сліпого у Ватикані. В 1964 році ства професором новозаснованого в Римі Українського Католицького Університету. Від 1969 до 1985 року був ректором Колегії Святої Софії при цьому університеті. 2 квітня 1977 року Патріарх Йосиф уділив Єпіскопське свячення о.Івану Хомі. Зараз Владика Іван Хома займається науковою роботою та продовжує свою діяльність в Українському Католицькому Університеті.

Брати Коропеї - Володимир, Ярослав, Остап та Осип . Всі були членами та засновниками Організації Українських Націоналістів в м.Хирові та товариства "Луг". Старший з братів Осип закінчив українську гімназію у Перемишлі. Володимир, Ярослав та Остап закінчили університет у Відні. Остап став ветеринарним лікарем, Володимир та Ярослав - відомі лікарі-хірурги перед приходом більшовиків у 1939 році виїхали на Захід. Після Другої світової війни всі четверо братів опинилися в США. Володимир Коропей до кінця своїх днів обіймав посаду ПРезидента Національної Асоціації лікарів США.

Іван Ольшанський - парох у м.Хирові з 1912 року. Народився в селі Цикові. У 1918 році 1 листопада разом із своїм зятем Шкреметком, проголосили на пасажирському вокзалі станції Хирів взяття влади у місті українцями. Активно вів роботу в напрямі відродження українського національно-культурного, громадського життя. Заснував у місті Кредитову спілку, був засновником споживчого кооперативу та Спілки для збуту худоби в місті Хирові. В середині 30-х років завершив будівництво будинку "Просвіта" у Хирові (тепер кінотеатр імені Лесі Українки). Помер 26 квітня 1945 року.