Ярослав Пастернак - перший з українців доктор археології. Народився в Хирові 2 січня 1892 року в родині священника. В 1910 році закінчив з відзнакою Перемишльську гімназію після цього вступив на філософський факультет Львівського університету, де вивчав архіологію та класичну філологію. Після проголошення ЗУНР 1 листопада 1918 року - воїн VII бригади УГА. Потім вивчав археологію в Карловому університеті Праги. Влітку 1928 році повернувся до Львова, пов'язав свою долю з Науковим товариством ім. Т.Шевченка, у 1928-1939 роках очолив музей НТШ. У 1934 році Я.Пастернак розпочав великомаштабні дослідження Галича та інших міст Галицько-Волинської землі. Проводив археологічні розкопки у древньому Галичі, Перемишлі, Львові, Звенигороді, Теребовлі. В 1944 році змушений був емігрувати до Німеччини, а в 1949 році - Канади. Я.Пастернак автор фундаментальної праці "Археологія України". Помер Я.Пастернак 22 листопада 1969 року. В Хирові зберігся будинок, де народився Ярослав Пастернак. Побачити будинок можна тут "фото".Дійсний член академії наук Чехословаччини, Канади. Одна із шкіл в Торонто носить ім'я Ярослава Пастернака.

Михайло Гальо на псевдо Коник - народився в Хирові в 1914 році в родині селянина. В 1928 році закінчив Хирівську семирічну школу. В 1938-39 роках служив на дійсній військовій службі у польському війську. В1939-41 роках перебував за кордоном. З 1941 по 1942 вояк українського легіону. З липня 1943 року в сотні "Трембіта" УПА, спочатку рядовим стрільцем, потім ройовим. З жовтня 1943 року готовий в курені "Гайдамаки", лютого 1944 року в старшинській школі "Олені" інструктором і сотенним командиром випуску школи. Підвищенний до хорунжого з 25 вересня 1944 року, а з березня 1945 року надрайоновий Перемишльщини. Командир куреня УПА в складі 5 сотень: "Громенка", "Бурлаки", "Крилача", "Ластівки", "Яра". Липень-вересень в підстаршинській школі на Закерзонні. З жовтня 1945 року керує мобілізацією і творить нові сотні. З листопада 1945 року заступник командира 26 "Лемківського" тактичного відділення воєнної округи "Сон". В ніч на 7 січня 1946 провів наступ на Бірчу. Бій від 2-ї до ранку. Не вдалось взяти укріплень. Загинуло 23 повстанців, серед них М. Гальо. Посмертно підвищений до звання підполковник, друга підстаршинська школа на Закерзонні в травні-червні 1946 року носила назву імені полковника Коника. Вдова Михайла, бувша санітарка УПА А.Байляк багато років добивається ексгумації і належного вшанування полеглих. Польська місцева влада не дає для цього місця на території Перемишльського воєводства.