Дидактичним цілям також служили археологічно-історичні збірки, художні й музичні кабінети, багаті збірки з філателії й нумізматики. Для рекреаційно-виховних цілей також призначалися гімнастичний зал, 4 тенісні корти та вісім спортивних майданчиків (для кожної дивізії окремо), з багатим набором спортивного та ігрового знаряддя.

З фізичною підготовкою юнаків, що навчалися в конвікті, все зрозуміло: цьому приділялося чимало уваги. Час був такий: спортивно-військові товариства множилися, як гриби після дощу. Старшокласників заставляли ще й займатися муштрою: військова підготовка - зовсім не вигадка радянської системи освіти.

Культурному й естетичному розвиткові учнів був покликаний сприяти шкільний театр, який представляв твори Шекспіра, Кальдерона, Фредри, Виспянського та інших. Крім театру, ще був шкільний оркестр, який, разом з трьома вчителями музики, налічував понад 30 музикантів. Оркестр щороку представляв багатий репертуар творів місцевих та закордонних композиторів – грали як класичну, так і сучасну на той час музику. Діяв також чоловічий хор.

З технічного боку варто згадати, про те , що заклад мав власний водопровід (яким користуються і до сих пір), електростанцію, лікарню та друкарню.

Для сприяння духовному розвиткові учнів діяло релігійне Маріїне товариство ( як і в інших єзуїтських школах по всьому світі). Воно мало власний «Статут Марсіанської колегії» (Хирів, 1895р.). У розпорядженні товариства була власна каплиця та зал для зібрань. Для нього могли належати учні п’яти старших класів. У якості секції товариства був заснований гурток ім.. Петра Скарги, метою якого було видання духовно корисних брошур та підтримка доброї преси. Товариство й гурток мали власні бібліотеки та читальні зали. Для молодших класів було засновано Конгрегацію святих ангелів-охоронців.