Можна визначити приблизну кількість населення у Хирові у 1589 році на підставі сплати ним податку-шосу. Польський історик Яблонський вважає, що в містечку було 84 будинки, в яких проживало 420 чоловік. Як і кожне місто, з самого початку існування Хирів мав своє передмістя. Воно носило назву Хирівська Посада. В 1772 році Хирів переходить під панування Австрії. В 1785 році в Хирові налічується 134 будинки, проживало 1055 мешканців. В 1849 році через Хирів проходили російські війська направлені на придушення революції в Угорщині. В 1881 році через Хирів прокладено залізничну колію, що значно пожвавила розвиток торгівлі та ремесел. В 1900 році в Хирові проживало 3658 мешканців, з яких 1292 були українцями.

Наше місто в ХХ ст.

1 серпня 1914 року розпочалась І Світова війна. Хирів, як вузлова станція мав винятково важливе значення. Через Хирів щодня проходило до 40-50 поїздів. Про важливість Хирова, як опорного пункту, свідчить той факт, що 28 листопада 1914 року в Хирові побував намісник айстро-угорського престолу Кароль-Францішек Йосиф, а в квітні 1915 року російський цар Микола ІІ. В 1916 році в Хирові побував відомий письменник-сатирик Ярослав Гашек, що відображено у творі «Пригоди бравого солдата Швейка».

В час існування ЗУНР Хирів стає ареною боїв між українськими і польськими військами. Починаючи з 4 листопада 1918 року на відрізку залізниці Загуж-Устрики Дольні-Кростенко-Хирів В боях за Хирів загинув сотник Андріян Дзерович. Молода держава не вистояла і знову Хирів опинився владою Польщі.

В 1924 році було розпочато будівництво Народного дому, а в 1930 році було відкрито Народний дім в Хирівській Посаді. Промисловість в Хирові в міжвоєнний період розвивалась повільно. У 1936 році в Хирові діяли два тартаки, два млини, дві меблеві фабрики і цегляний завод.